Напевно багато хто з Вас чув про "фінансовий моніторинг", але не багато бізнесменів та керівників, хоча б в загальних рисах, розуміють що це таке і що треба враховувати плануючи свої фінансові операції. Цей оглядовий матеріал допоможе власникам, інвесторам, керівникам підприємств прояснити це питання, та надалі, здійснючи операції зі своїми активами, враховувати наявність в Україні системи фінансового моніторингу.

Трохи історії

Зараз в Україні діє такий орган як Державна служба фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг), що є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань фінансового моніторингу. Фінансова розвідка в особі Держфінмоніторингу була створена у 2002 році як департамент Міністерства фінансів України, та вже у 2005 році Держфінмоніторинг стає центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузі боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму, фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

Здебільшого все українське законодавство стосовно фінансового моніторингу, а також існуюча система суб'єктів моніторингу, базується на рекомендаціях такої міжурядової організації як Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (англ. Financial Action Task Force on Money Laundering або скорочено FATF). FATF займається розробкою та впровадженням на міжнародному рівні стандартів і заходів у сфері протидії відмиванню доходів, здобутих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. За офіційними даними ця організація була створена у липні 1989 року за ініціативою президента Франції Ф. Міттерана на зустрічі "великої сімки" у Парижі при обговоренні питань боротьби з наркоманією та наркоторгівлею. Але також треба враховувати наступні події 1989 року:

• починається руйнація всього східно-європейського комуністичного блоку;
• 18 січня відбулась зустріч М.С. Горбачьова з представниками впливової неурядової організації "Тристороння комісія", а саме з Д. Рокфеллером, Жіскар д'Єстеном, Я. Накасоне, Г. Кісінджером;
• звернення М.С. Горбачьова зі спеціальним листом до Ф. Міттерана з приводу умов та можливостей підключення СРСР до діяльності міжнародних економічних організацій та виходу на світовий ринок;
• Неофіційна зустріч Ф. Міттерана та Дж. Буша (старшого) у травні 1989 року до зустрічі "Великої сімки" у Парижі.

Тому, можливо, справжні цілі створення такої організації не тільки боротьба з наркоторгівлею. Але не будемо зараз розглядати це питання, це трохи інша тема.

У 1990 році FATF приймає 40 рекомендацій стосовно плану дій боротьби з відмиванням грошей, отриманих злочинним шляхом. У жовтні 2001 року, всього лише через місяць після трагічних подій 11 вересня у США, FATF приймає 9 додаткових рекомендацій стосовно плану протидії фінансуванню тероризму.

Держави, які не виконують рекомендації FATF, потрапляють у так званий "чорний список". Наявність держави у такому списку спричиняє для неї багато негативних наслідків: більшість іноземних організацій та компаній відмовляються від співробітництва, ускладнення фінансових операцій з контрагентами з інших держав, зниження рейтингу інвестиційної привабливості цієї держави. Враховуючи це, уряди держав змушені імплементувати ці рекомендації у своє законодавство та фінансувати створення необхідних органів фінансового моніторингу. Зрештою за рахунок платників податків створюється система слідкування за їхніми ж операціями. В цілому виходить досить струнка система глабального фінансового моніторингу: уряди держав здійснюють фінансовий моніторинг всередині держави на основі єдиних стандартів, а міжнародні організації мають можливість отримувати необхідну інформацію та впливати на такі держави, у тому числі в інтересах зовнішніх кредиторів.

Україна вже два рази мала нагоду побувати у "чорному списку" FATF: перший раз з 2002 по 2004 рік, а другий у 2010 році.

Існують і інші міжнародні норми у цій царині, але всі вони здебільшого містять або посилаються на рекомендації FATF.

Так як же виглядає система фінансового моніторингу в Україні?

Система фінмоніторингу в Україні має два рівні: первинний та державний.

На первинному рівні фінмоніторинг здійснюють ті особи, до яких Ви, як клієнт (або представник клієнта), звертаєтесь для отримання послуг або вже знаходитесь з ними у ділових відносинах. До таких суб'єктів первинного фінансового моніторингу законодавство України відносить (це неповний перелік):

• Фінансові установи, такі як банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди;
• Платіжні організації, учасники чи члени платіжних систем;
• Товарні та інші біржі, що проводять фінансові операції з товарами;
• Професійні учасники фондового ринку (ринку цінних паперів);
• Оператори поштового зв’язку, інші установи, які проводять фінансові операції з переказу коштів;
• Філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України;
• Посередники при здійсненні операцій з купівлі-продажу нерухомості;
• Торговці за готівку дорогоцінними металами, камінням та виробами з них;
• Суб'єкти індустрії азартних ігор (казіно, лотереї);
• Нотаріуси, адвокати, адвокатські бюро та об'єднання, аудитори та аудиторські фірми, суб'єкти господарювання, які надають бухгалтерські та юридичні послуги;
• Інші організації, які надають окремі фінансові послуги.

Суб'єкти, які здійснюють фінмоніторинг на державному рівні є:

• Міністерство фінансів України;
• Національний банк України (НБУ);
• Міністерство юстиції України;
• Міністерство інфраструктури України;
• Міністерство економічного розвитку та торгівлі України;
• Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
• Національна комісія з державного регулювання у сфері ринків фінансових послуг;
• Держфінмоніторинг України (є також підрозділом фінансової розвідки).

Як же працює система фінансового моніторингу?

Загалом вся система фінмоніторигу працює наступним чином. Законодавець визначив статус, права, обов'язки, а також відповідальність суб'єктів первинного фінансового моніторингу у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванням тероризму, фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення. За невиконання або неналежне виконання покладених обов'язків та порушення законодавства, до суб'єктів первинного фінансового моніторингу застосовуються досить суттєві штрафні санкції, а також інші жорсткі стягнення (наприклад, позбавлення банку ліцензії). Співробітники суб'єктів первинного фінансового моніторингу, їх посадові особи, у тому числі керівники таких суб'єктів, за порушення законодавства можуть бути притягнуті до адміністративної або кримінальної відповідальності. Регулювання та нагляд за діяльністю суб'єктів первинного фінансового моніторингу здійснюють відповідно до характеру діяльності суб'єкти державного фінансового моніторингу, які були перелічені вище.

Такі умови створюють для суб'єктів первинного фінансового моніторингу певні ризики. Ризик це небезпека (загроза) для суб'єктів первинного фінансового моніторингу бути використаними з метою легалізації (відмивання) доходів отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення під час надання послуг відповідно до специфіки іх діяльності та, як наслідок, ризик відповідних санкцій та збитків.

Щоб мінімізувати свої ризики, суб'єкти первинного фінансового моніторингу під час надання послуг так би мовити "сканують" всі операції з активами клієнтів для виявлення підозрілих операцій або операцій, які обов'язково підлягають фінансовому моніторингу. Виявлені таким чином операції реєструються, а інформація про таку операцію надсилається в підрозділ фінансової розвідки (Держфінмоніторинг) для подальшого аналізу та застосуванню відповідних заходів.

Що ж відбувається на первинному рівні фінансового моніторингу?

Насамперед, практично при кожному встановленні ділових стосунків з будь-яким з вищеперелічених суб'єктів первинного фінансового моніторингу, Вам (або вашій організації) доведеться пройти процедури ідентифікації та верифікації клієнта. Такі процедури не проводяться при встановленні ділових відносин тільки в декількох випадках:

• якщо клієнтом - фізичною особою укладається договір страхування (окрім договорів страхування життя), згідно якого загальний страховий платіж не перевищує 5000 гривень;
• якщо клієнтом укладається договір про участь у лотереях на умовах, за яких розмір ставки ігрока не перевищує 5000 гривень;
• при проведенні фінансової операції без відкриття рахунку на суму менше 150 000 гривень. Але, при проведенні фінансової операції без відкриття рахунку фізичними особами на суму від 15 000 до 150 000 гривень, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний провести ідентифікацію клієнта - ініціатора переказу.

Також процедури ідентифікації і верифікації клієнта провадяться в наступних випадках:

• виникнення підозр у суб'єкта первинного фінансового моніторингу стосовно того, що фінансова операція або її учасники, їх діяльність або джерела походження активів пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, або пов'язано з вчиненням іншого злочину;
• проведення фінансової операції, яка згідно закону підлягає фінансовому моніторингу;
• проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин на суму, яка дорівнює або перевищує 150 000 гривень.

При проходженні процедури ідентифікації Вам необхідно буде надати суб'єкту первинного фінансового моніторингу певні відомості про себе (свою організацію).

Якщо Ви фізична особа, то Вам необхідно повідомити свої прізвище, ім'я та по-батькові, дату народження, номер (та за наявністю - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, якій посвідчує особу та може бути використаний на території України для укладання угод), дата видачі та орган, який його видав, реєстраційний номер облікової картки платника податків (індивідуальний податковий номер), а якщо такий номер відсутній, то номер і серію паспорту, у якому стоїть відмітка про це. Для фізичної особи - підприємця додатково необхідно повідомити дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про проведення державної реєстрації; реквізити банку в якому відкрито рахунок та номер поточного рахунку (за наявності).

Стосовно юридичної особи суб'єкт первинного фінансового моніторингу запросить такі відомості: повне найменування, місцезнаходження; дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про проведення державної реєстрації, відомості про виконавчий орган; ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном, дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів); ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка.

Стосовно іноземних фізичних та юридичних осіб, трастів, а також при укладанні договорів страхування життя існують деякі особливості.

Під час проходження процедури верифікації суб'єкт первинного фінансового моніторингу встановлює відповідність особи клієнта (представника клієнта) у його присутності отриманим від нього ідентифікаційним даним: звіряє особу клієнта (представника) з наданими документами, що посвідчують особу; отримані документи перевіряються на дійсність та актуальність, а копії документів на відповідність їх засвідчення вимогам законодавства; перевіряються повноваження клієнта (представника клієнта); отримані від клієнта відомості про нього посвідчуються підписом клієнта.

Окремо хочу зупинитись на ідентифікації кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи. До таких осіб український законодавець відносить фізичну особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі. При цьому кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу з метою встановлення кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи попросить Вас надати інформацію і документи для підтвердження системи відносин між юридичними та фізичними особами у заявленій структурі власності, що дозволить встановити всіх наявних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), у тому числі відносини контролю між ними стосовно юридичної особи, або відсутність кінцевого бенефіціарного власника. Тим, хто використовує юридичні структури, в яких наявні довірчі відносини між бенефіціаром та номінальним власником, треба визначитись з об'ємом інформації, яку вони готові надати суб'єкту первинного фінансового моніторингу. Для цього бажано попередньо отримати консультацію фахівця.

Під час ідентифікації і/або обслуговуванні клієнта суб'єкт первинного фінансового моніторингу проводить вивчення клієнта, тобто збирає інформацію стосовно його фінансового стану і змісту його діяльності, проводить оцінку фінансового стану, визначає приналежність клієнта або особи, яка діє від його імені, до національних або іноземних публічних діячів, діячів, які виконують політичні функції у міжнародних організаціях, або пов'язаних з ними осіб; з'ясовує фактичне місце його проживання або знаходження або місця тимчасового перебування в Україні.

У випадку виникнення сумнівів у дійсності та повноті наданої інформації про клієнта, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний буде провести поглиблену перевірку клієнта, тобто запитати з різних джерел (у тому числі від державних органів) підтвердження або спростування наданої клієнтом інформації.

Сам по собі фінансовий моніторинг поділяється на два види: обов'язковий та внутрішній. Операції, які підлягають обов'язковому фінмоніторингу визначені у ст. 15 Закону Україні "Про запобігання легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення" від 14.10.2014 №1702, а саме операції на суму, що дорівнює або більше 150 000 гривень (для тих хто провадить лотореї, діяльністі у сфері азартних ігор - 30 000 гривень), та має одну або більше наступних ознак:

• перерахування коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордоном та надходження коштів з анонімного (номерного) рахунку з-за кордону;
• зарахуванння або переведення коштів у випадку, коли одна із сторін - учасник фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання або місце знаходження у державі, яку віднесено Кабінетом міністрів України до переліку офшорних зон, а також перерахування коштів на рахунок, що відкритий у фінансовій установі, яка зареєстрована у зазначеній державі (перелік таких країн міститься у доповненні до Розпорядження КМУ від 23.02.2011 року №143-р);
• купівля-продаж за готівку чеків, дорожніх чеків, у тому числі інших платіжних інструментів або платіжних засобів або засобів платежу;
• зарахування або перерахування коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у випадку, коли хоча б одна зі сторін - учасників операції має відповідну реєстрацію, місце проживання або місце знаходження у державі (на території), яка не виконує або не належним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, які ведуть діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (у тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або зі сторін-учасник операції має рахунок в банку, який зареєстрований у такій державі (на території). Перелік таких держав затверджений наказом Держфінмоніторингу України від 01.10.2012 №139, та містить у собі Іран та КНДР;
• фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів);
• здійснення розрахунків за операцією готівкою;
• зарахування/списання коштів на або з рахунку організації або підприємства, період діяльності якого не перевищує трьох місяців з дня реєстрації, або коли операції по цьому рахунку у цих осіб не здійснювались з дня його відкриття;
• перерахування коштів за кордон за ЗЕД договорами (контрактами), окрім переказу коштів за ЗЕД договорами (контрактами), які передбачають фактичну поставку товарів на митну територію України;
• обмін банкнот на банкноти іншого номіналу;
• здійснення фінансової операції з цінними паперами на пред'явника, які не депоновані у депозитарних установах;
• здійснення операцій з векселями (окрім фінансових казначейських векселів), ордерними цінними паперами;
• переказ або отримання коштів неприбутковою організацією;
• здійснення операцій за угодами, в яких не визначена форма взаєморозрахунків;
• отримання (сплата, переказ) страхового або перестрахового платежу (внеску, премії), окрім сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
• проведення страхової або перестрахової виплати (відшкодування) або виплати викупної суми, окрім зарахування або списання коштів на/з рахунку (рахунків) державних позабюджетних фондів;
• виплата (передання) особі виграшу у лотерею, придбання фішок, жетонів, внесення особою іншим шляхом оплати за право участі у азартній грі, виплата (передання) виграшу суб'єктом господарювання, який організовує проведення азартних ігор;
• надання кредитних коштів особі, яка є учасником небанківської фінансової установи, в один день два рази та більше за умови, що загальна сума операції дорівнює або перевищує 150 000 гривень;
• фінансові операції осіб, стосовно яких встановлений високий ризик.

Якщо Ви вважаєте, що для уникнення фінансового моніторингу можливо фінансову операцію поділити на декілька транзакцій на суми менше ніж 150 000 гривень, то Ви помиляєтесь. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу обов'язково кваліфікує їх як одну і інформація про таку "підозрілу" операцію буде передана до Держфінмоніторингу.

На відміну від обов'язкового фінансового моніторингу, внутрішній фінансовий моніторинг може проводитись незалежно від суми операції у випадку виникнення будь-яких підозр. Він ґрунтується на оцінці ризиків легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом; ідентифікації, верифікації клієнтів (їх представників); веденні обліку таких операцій та відомостей про їх учасників. У випадку виявлення операцій, щодо яких виникає підозра, відомості про них обов'язково передаються до Держфінмоніторингу. Хочу зауважити, що критерії віднесення операції до підозрілих у різних суб'єктів первинного фінансового моніторингу можуть відрізнятись. Також при оцінці наявна певна частка суб'єктивізму тих, хто безпосередньо проводить таку оцінку. Як правило, суб'єкти первинного фінансового моніторингу відносять до ознак ризику наступні дані:

• один з учасників операції проживає (знаходиться або зареєстрований) у державі, яка знаходиться у чорному списку FATF, переліку офшорних країн, або яка підтримує тероризм;
• клієнт відмовляється надати інформацію за запитом;
• стосовно клієнта надходили запити з Держфінмоніторингу;
• організація має засновників або керівників, вік яких зазвичай не дозволяє повною мірою активно займатися господарською діяльністю (молодше 20 років або більше 70 років);
• нова організація з невеликим статутним капіталом, але яка здійснює операції на великі суми;
• клієнт відноситься до публічних діячів;
• структура організації не дає можливості достеменно встановити кінцевого бенефіціарного власника;
• невідповідність вхідних та вихідних платежів організації.

Що треба враховувати?

Зараз Ви вже у загальних рисах уявляєте хто і яку інформацію збирає про Вас (вашу організацію) при здійсненні фінансових операцій з активами, та куди вона може бути законно направлена або передана. Також Вам слід мати на увазі, що Вас ніхто не буде ставити до відома про те, чи є фінансова операція, яку Ви здійснюєте, підозрілою з точки зору суб'єкта первинного фінансового моніторінгу. У разі будь-якої підозри, інформація повинна бути передана до Держфінмоніторингу.

Суб'єкти первинного фінансового моніторингу мають право відмовити Вам у встановленні ділових відносин або зупиняти фінансові операції на два дні, якщо вони підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу або викликають підозри. В день зупинення операції вони повідомляють Держфінмоніторинг про таку операцію та її учасників, та про залишки на рахунках клієнтів. Далі, якщо Держфіномоніторинг не приймає ніякого рішення, тоді проведення операції поновлюється. Якщо є потреба у додатковій перевірці, Держфінмоніторинг приймає рішення про подовження зупинення всіх (або тільки видаткових) операцій, аналізує, та у випадку наявності обґрунтованих підозр направляє матеріали до правоохоронних органів. Про вищезазначені дії щодо зупинення операцій або додаткової перевірки ніхто не буде Вас повідомляти.

Висновки

Для того, щоб підсумувати вищесказане, хочу виділити декілька принципових аспектів роботи системи фінансового моніторингу:

• всі ваші фінансові операції оцінюються на предмет існування ризику для суб'єкта первинного фінансового моніторингу;
• у разі виникнення підозр, навіть якщо у вашій діяльності не має нічого протиправного, інформація може бути передана у підрозділ фінансової розвідки для аналізу, де вона потім зберігається у базах даних. Вам у свою чергу про це ні чого не буде відомо;
• також інформація відносно Вас і вашої діяльності може цілеспрямовано збиратися за ініціативою Держфінмоніторингу або правоохоронних органів.

Поради

Далі хочу надати Вам декілька порад:

• під час планування своїх фінансових операцій (або схем фінансування) спробуйте дати їм оцінку на предмет їх підозрілості з точки зору суб'єкта фінансового моніторингу. Для цього Ви можете скористатися консультацією фахівця;
• заздалегіть підготуйте документи та пояснення стосовно доцільності проведення таких операцій на випадок, якщо суб'єкт первинного фінансового моніторингу їх запитає у Вас;
• до встановлення ділових відносин з будь-яким суб'єктом первинного фінансового моніторінгу, підготуйте корректну ідентифікаційну інформацію;
• по можливості відмовтесь від співробітництва з контрагентами з "підозрілих" юрисдикцій.

адвокат Віталій Пахомов, партнер АК "ЦЕНТР-ЛЕКС